Виховна робота
Урок мужності
Тема: «Героїчні сторінки Великої Вітчизняної!»
Мета: Розширити знання дітей про Велику Вітчизняну війну, поглибити знання про героїчні події – оборону Ленінграду, Сталінградську битвую. Викликати бажання більше дізнатися про подвиг народу у страшні часи війни. Виховувати повагу та шану до ветеранів Великої Вітчизняної війни, вшановувати пам’ять про загиблих та пропавших безвісти.
Обладнання: мультимедійна презентація «Героїчні сторінки Великої Вітчизняної».
Хід уроку мужності:
Вчитель:
Кожен рік віддаляє нас від трагічних і водночас героїчних часів Великої Вітчизняної війни. Але, скільки б часу не минуло, пам'ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали, - жива, невмируща.
На цьому тижні ми відзначаємо річниці важливих подій Великої Вітчизняної війни – 69 річниця зняття блокади Ленінграда (сьогодні Санкт-Петербург) та 70 річниця перемоги радянської армії під Сталінградом (нині місто Волгоград). І сьогодні на уроці я пропоную перегорнути героїчні сторінки історії Великої Вітчизняної війни та вшанувати пам’ять про загиблих та пропавших безвісти. Відомий український письменник М.Рильський писав:
«Хто не знає свого минулого, той не вартий
свого майбутнього. Хто не шанує видатних
людей свого народу, той сам не годен пошани.»
Отже, знати та поважати історію свого народу – це справа кожної освіченої людини. Ми з вами вже вивчали події Другої світової війни. Що вам відомо про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років, яка була складовою Другої світової?
Учень: ( з демонстрацією слайдів про початок Великої Вітчизняної)
22 червня 1941 року на світанку війська фашистської Германії віроломно, без попередження напали на нашу Батьківщину. Фашисти намагалися відібрати у нас свободу, захопити наші міста і села.
На захист своєї держави піднявся весь радянський народ. Так розпочалася найстрашніша війна ХХ століття – Велика Вітчизняна, що тривала 1418 днів та ночей – майже 4 героїчних та трагічних роки.
(Звучить грамзапис пісні «Священна війна», музика О.Олександрова, слова В.Лебедєва-Кумача)
Ворог планував захопити нашу державу одним швидким блискавичним ударом. Вони навіть придумали назву – «бліцкриг», тобто блискавична війна. Початок війни був для нас невдалим: ворог наступав, знищуючи усе навкруги.
Відвага, героїзм, мужність нашого народу зруйнували плани Гітлера.
Учень:
Сонце палило нестерпно,
Гнулось садове гілля.
Падали яблука в серпень,
Глухо стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди,
Всюди гриміла війна.
Падали скошені люди –
Їх не щадила війна.
Учень:
А країна – вся наскрізь прострелена,
На мільйон у ворога приціл:
Долітають кулі, як їм звелено,
До найдальших, найглухіших сіл.
Грудьми зустрічаєм підступність зміїну,
Навиліт вбиваємо сталь у заброд.
Ми можем померти – не вмре Батьківщина…
Ми можем загинуть – не згине народ.
Вчитель: ( з демонстрацією слайдів про героїчну оборону)
Героїчно тримав оборону радянський народ, бо кожний був впевнений, що захищає рідну землю. Ми сьогодні пишаємося героїзмом захисників Києва, Севастополя, Одеси, Керчі, які тривалий час утримували оборону, справжніми героями для нас є солдати 95 прикордонного полку, які боронили наше місто від фашистів восени 1941 року. Але стримати натиск противника вони не змогли. Ворог стрімко просувався територією Радянського Союзу, захоплюючи нові території. Вже восени фашистські війська підійшли до Москви. Чи вдалося їм захопити столицю Радянського союзу?
Учень: ( з демонстрацією слайдів про наступ на Москву)
30 вересня 1941 року фашистські генерали віддали наказ про наступ на Москву. «Тайфун» - так назвали фашисти план свого наступу. Тайфун – це сильний вітер, стрімкий ураган. Ураганом хотіли фашисти увірватися в столицю радянської держави. Захопити. Розчавити. Знищити. Таким був план фашистів. Вірили вони в успіх, в перемогу. Більше мільйона солдат кинули вони на Москву. Тисячу сімсот танків, майже тисячу літаків, гармат та багато іншої зброї. Двісті фашистських генералів вели військо. Почався наступ…
Захищаючи Москву, загинули сотні солдатів. Вони здійснили величезний подвиг.
Вчитель:
З червоної площі, де відбувся парад, солдати рушили в бій. Ціною власного життя вони відбили ворога і змусили відступити.
Зазнавши поразки під Москвою, влітку 1942 року фашисти почали новий наступ на півдні. Для танків, літаків, автомашин, самохідних гармат потрібно було багато пального. Нафти, з якої роблять пальне, багато на Радянському Кавказі. Для того щоб нагодувати мільйонну армію, потрібно багато продуктів. Хлібом багата радянська Кубань. Фашисти намагалися вийти до Волги, захопити Кавказ і Кубань. Суворим було літо 1942 року. Зібравши нові сили, фашистські війська попрямували на Дон і Волгу. 23 серпня вороги прорвалися до Волги і почався штурм Сталінграду.
Учень: ( З слайдів демонстрацією слайдів «Оборона Сталінграду»)
Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) - одна з найважливіших подій Другої світової війни, що стала переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.
Сталінградська битва поділяється на два періоди: наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року), і контрнаступ радянських військ (з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року).
Гітлер планував захопити Сталінград силами армії Паулюса за тиждень. Щоб швидко оволодіти містом фашисти задіяли авіацію.
23 серпня ворог почав бомбити місто. За декілька годин місто перетворилося на руїни.
Вчитель:
Особливо жорстокою була битва за Мамаєв курган. Чому фашисти намагалися заволодіти цим плацдармом?
Учень:
Битва за Мамаєв курган розпочалася 14 вересня 1942 р. Мамаєв курган – це висота «102,0», як її називали в роки війни. Це верхівка, з якої відкривається панорама міста, берегів Волги та лісу за річкою, де були розташовані радянські війська.
Не тільки за Мамаєв курган відважно боролися радянські солдати. Героїзм і мужність виявили вони і під час вуличних боїв, захищаючи від ворога кожну вулицю, будинок, поверх, квартиру.
Справжнім прикладом героїзму є подвиг 24 солдат, які 58 діб утримували чотирьох поверховий будинок, що на площі «9 января», поки не розпочався наступ радянських військ. За прізвищем командира цих солдат Павлова, будинок назвали будинок Павлова.
Учень:
Контрнаступ радянських військ розпочався 19 листопада. Операція під назвою «Уран». Війська Південно-Західного и Донського фронтів прорвали оборону немецької армії та з’єднавшись з силами Сталінградського фронту, оточили ворога.
З 10 січня по 2 лютого 1943 року розпочалася операція «Кольцо», внаслідок якої армія Паулюса капітулювала.
Учень:
Колись унук, забравшись на коліна
Дідусеві,— цікавий як дитина,—
Між сивиною знайде в нього шрам
І скаже: — Що це? — Дід одкаже: — Там,
Над Волгою, є город, що за нього
Лягло братів моїх І друзів много
І множество — тяжких дістали ран,
Щоб випростала вся країна стан,
Хребет огидний ворогу зламавши.
Дитя! Про город той пригадуй завше.
Поглянувши на цвіт, що вкруг цвіте,
Чи яблуко зірвавши золоте,
Чи вільну пісню чуючи над полем.
Як виростеш ставним і ясночолим,
Як з друзями навчатимешся ти
Із світу в світ перекидать мости,
Легкі, мов сон, виводити будови,—
Благослови за юний день чудовий,
За твій, за наш благоуханний сад
Наш біль, наш гнів, наш подвиг — Сталінград!
Вчитель:
Велику ціну заплатив радянський народ за перемогу у цій битві. Сотні тисяч загиблих поховано в братських могилах на Мамаєвому кургані, де споруджено історико-меморіальний комплекс Героям Сталінградської битви. Вдячні нащадки несуть сюди квіти, палає Вічний Вогонь Слави на честь тих, хто загинув у ті грізні роки.
Перемога під Сталінградом – це битва, яка поклала початок корінного перелому в ході Великої Вітчизняної, коли стратегічна ініціатива перейшла до радянської армії. Але залишалося ще багато міст, що були окуповані ворогом. Не здавалося одне – Ленінград, місто на Неві, що перебувало з 1941 року в облозі. Гітлер кинув в бій величезні сили. Фашистська армія занадто близько підійшли до міста і відрізала Ленінград від всієї країни. Як жили люди в блокадному Ленінграді – наступна героїчна сторінка Великої Вітчизняної.
Учень: (з демонстрацією слайдів «Подвиг Ленінграду»)
Блокада міста Ленінграда (нині Санкт-Петербург) у роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945) проводилася німецькими військами з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року, щоб зломити опір захисників міста й оволодіти ним. Майже 900 днів сполучення з Ленінградом підтримувалося лише через Ладозьке озера і з повітря. Противник вів безперервні бомбардування та артилерійські обстріли міста, робив численні спроби захопити його.
Радянські війська неодноразово намагалися прорвати кільце блокади, але домоглися цього лише, коли успішно провели наступальну операцію в період з 12 по 30 січня 1943 р., внаслідок якої прорвали оборону противника й утворили уздовж берега Ладозького озера коридор шириною 8-11 кілометрів, відновивши сухопутний зв'язок Ленінграда з країною. Подальший наступ радянських військ на південь розвитку не отримав, але прорив блокади став переломним моментом у битві за Ленінград.
Вчитель:
( Коментар до слайдів про життя людей в блокадному Ленінграді)
Учень:
Остаточний розгром німецько-фашистських військ під Ленінградом і повне зняття блокади міста сталися в ході Ленінградсько-Новгородської операції, проведеної 14 січня - 1 березня 1944 року. 27 січня 1944 р. блокаду Ленінграда було повністю ліквідовано. У цей день в Ленінграді був даний артилерійський салют і феєрверк (єдине виключення під час Великої Вітчизняної війни, інші салюти проводилися в Москві). Увечері 27 січня по ленінградському радіо був переданий текст наказу військам Ленінградського фронту з повідомленням про повне зняття блокади. Десятки тисяч жителів міста вийшли на вулиці, площі, набережні річки Неви. Цій події видатна поетеса Анна Ахматова,присвятила рядки своєї поезії, написаної 27 січня 1944:
І в ночі січневої беззоряної,
Сам дивуючись небувалою долі,
Повернений із смертної безодні,
Ленінград салютує собі.
Вчитель:
Скільки загинуло за час блокади? Точних даних до цих пір немає і, ймовірно, навряд чи будуть. У документах на Нюрнберзькому процесі фігурувала цифра в 650 тисяч померлих Різні дослідження останніх років дозволили назвати цифру в 1 мільйон 200 тисяч загиблих.
Як не можна з історії Ленінграда викреслити сумні блокадні сторінки, так неможливо зрозуміти, що таке ленінградська блокада, не побачивши Пискаревского кладовища, не відчувши його пронизує серце болю.. тут 200 братських могил і близько 7 тисяч індивідуальних поховань. У кінці алеї в скорботному мовчанні застигла Батьківщина-Мати - 6-метрова статуя на 6-метровому п'єдесталі.
Учень:
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі а чи мільйони слів.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами,
А це тільки серцем можна це сказати,
Але воно на жаль не має мови,
Лиш має біль. І тому я прошу
Солдатів пам’ять вшанувать мовчанням.
(Хвилина мовчання)
Учень:
Вічний вогонь палає,
Дзвонить у далі століть.
Вічний вогонь закликає:
- Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
- Люди, не треба війни!
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати і сини!
Вічний вогонь палає,
Тужать берізки над ним.
Вічний вогонь вимагає:
- Миру і щастя живим!
Дніпропетровщина –гордість України
Рідний край! Дорога серцю земля батьків і прадідів наших. В Україні та за її межами Дніпропетровська область відома як один з найбільших промислових центрів України. Та не тільки залізною рудою, гранітом і навіть золотом багате Придніпров’я. Наш регіон славиться історією. Зараз Дніпропетровська область – один із найбільш економічно розвинених регіонів України. Дніпропетровщина характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами , потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку.
27 лютого ми відзначаємо 81 – річницю Дніпропетровської області .В цей день у ЗНЗ № 6 проведено єдині уроки за темою: «Країв прекрасних і трудящих в житті немало знаю я , та серед них ти все ж найкраща, Дніпропетровщино моя!» Класні керівники разом з учнями висвітили у своїх презентаціях визначні місця Дніпропетровської області, її видатних діячів історії, культури, економіки, науки та галузі ракетно-космічної техніки. Найцікавіші уроки були у Ліскової Л.А., Жидченко Л.В., Шкляр Р.В , Заяц Ю.В., Король В.В.
Н.О.Якубська , шкільний бібліотекар, організувала виставки , експозиції спрямовані на висвітлення Дніпропетровщини як регіону-лідера.
Цікаві пізнавальні заходи , що були проведені сьогодні в школі, які формують в учнів почуття гордості за рідний край, особистої відповідальності за долю свого регіону, активної життєвої позиції , яка сприятиме процвітанню Дніпропетровщини у майбутньому.
Я так горджусь тобою,
Дніпропетровський рідний край!
У вінку твоєї слави –
Зусилля дочок і синів:
Істориків, учених і поетів,
Творців космічних кораблів.
Ти ростеш, колосишся, будуєшся,
Коли й сонце іще не зійшло,
Ти радієш, співаєш і трудишся,
України ти дуже крило!
В пам’яті невмирущий
Ім'я Тараса Григоровича Шевченка можна зустріти у назвах міст і селищ, вулиць, кораблів, культурних та освітніх закладів . Відоме воно не лише в Україні , а й у всьому світі, пам'ятники Великому Кобзареві є в далекому й близькому зарубіжжі. Чернеча гора під Каневом , де похований поет і художник, стала національною святинею. Його образ на стогривневій купюрі.
Славиться іменем Шевченка і Дніпропетровщина. Скільки сіл, вулиць парків, культурних закладів, театр увічнюють імя Т.Г. Шевченка. Дніпропетровці виконали “Заповіт” Т.Шевченка , возвеличивши його пам'ятник на острові Монастирському , щоб “було видно, було чути , як реве ревучий”.
Згадуючи віхи його біографії, дивуємось з того, що все своє свідоме життя Шевченко прожив за межами України, але не забув мови, не втратив гарячої любові до рідного краю, рідного народу, став на його захист. Проживши 47 років, з них 24- у неволі, в кріпацтві, не маючи засобів до освіти, розвитку таланту, потім 10 років заслання із забороною писати й малювати. Між тим йому вдалося стати великим поетом та художником, академіком-гравером, знаним у Європі.
Про такі “дива” та контрасти в житті Т.Г.Шевченка дізнавалися учні під час проведення Тижня відзначення роковин Великого Кобзаря у ЗНЗ № 6.
Цікавими були кінолекторій та захист презентацій учнів 9-х класів з вчителем А.Я.Антонюк та мультимедійний перегляд репродукцій картин Т.Г.Шевченка на перервах, який організувала Харламова А.Г. Творчі таланти школи брали участь у конкурсі читців поезій Шевченка, конкурсі дитячих малюнків до його поезій та стіннівок. У читальну залу на “Літературну вітальню” запрошувала старшокласників вчитель української мови Васевич В.І. та бібліотекар Н.О.Якубська. У бібліотеці діти знайомилися з життям і творчістю Великого Кобзаря з постійнодіючої виставки. Найактивніших учнів було нагороджено грамотами.
Перечитуючи сторінки “Кобзаря” сучасними очима, учні знайшли безліч мотивів , тем та проблем, які їм близькі сьогодні, отримали підказку, як у світі “по правді жити”.
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Брехер Д.М., заступник директора з навчально-виховної роботи ЗНЗ № 6
Єдиний урок
На тему: "Я вклонюся священній землі. що для мене. як мати", присвячений відзначенню у 2014 році 82-ї річниці створення Дніпропетровської області
Дніпропетровщина заснована 27 лютого 1932 року.
27 лютого ми відзначаємо 82-ту річницю Дніпропетровської області. Дніпропетровщина є одним із найпотужніших регіонів України . Метою нашої години спілкування є поглиблення знань про Дніпропетровську область.
Зараз Дніпропетровська область – один із найбільш економічно розвинених регіонів України. Вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту й зв’язку.
Сучасна Дніпропетровська область – важливий діловий центр незалежної України. Головним пріоритетом обласної влади на чолі з головою обласної державної адміністрації Олександром Вілкулом є основоположні цінності: фізичне й духовне здоров’я наших громадян, діти, родина, сироти, інваліди, освіта.
В Україні з давніх-давен ведеться, що хліб у хаті – то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Нашу Дніпропетровщину називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут , щирі і працьовиті, вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші врожаї.
Дніпропетровська область розташована в південно-східній частині України, в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує з Харківською, Миколаївською, Полтавською, Донецькою, Запорізькою, Кіровоградською, та Херсонською областями.
Загальна площа 31,9 тис. кв.км, у тому числі землі лісового фонду становлять 190,8 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю 166,9 тис. га, а лісистість області – 6,0%. Населення області складає 3532,8тис. чоловік (на 01.01.2003). В області налічується 22 адміністративних райони, 21 місто, із них 13 міст обласного значення, 47 селищ міського типу, 1440 сільських населених пунктів.
Поверхня в основному рівнинна. На заході знаходиться дуже розчленована Придніпровська височина (висота до 209 м). У південно-східній частині в межі області заходять відроги Приазовської височини. Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка переходить в Причорноморську.
Переважаючі типи ґрунту – чорнозем та темно-каштановий, по долинах річок – луговочорноземні і відзольні грунти. Область знаходиться в межах підзони різнотравно-типчаково-ковилових степів.
Клімат – помірно континентальний. Середня температура січня становить від -5°С в південно-західній частині до -6,5°С на північному сході; липня – відповідно +23,5°С та +22°С. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм – на півночі. Термін вегетаційного періоду – 210 днів.
Головна водна магістраль – річка Дніпро. Вона перетинає територію області з північного заходу на південний схід, ділить її приблизно на дві рівні частини. Її праві притоки: Базавлук, Мокра Сура, Інгулець (з притокою Саксагань); ліві – Оріль, Самара (з притокою Вовча). Судна плавають по Дніпру і в нижній течії Самари. Водні ресурси в середній за водністю рік становлять 53,3 км3, у тому числі підземні води – 0,4 км3 (0,75%).
На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області складає 116 об'єктів загальною площею 26167 га, що становить 0,8% від її площі.
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини – вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-манезитової, каолінової, будівельної та ін.
У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.
Дніпропетровський регіон – один з найбільших промислових регіонів України. У структурі промисловості області переважне місце займають галузі важкої індустрії. Найбільший розвиток мають чорна металургія, машинобудування і металообробка, хімічна промисловість.
На території області виробляється майже 34% продукції чорної металургії України. У загальному обсязі валової продукції промисловості металургії належить 49,5%. Галузь почала свій розвиток у другій половині XIX століття. На сьогоднішній день у структуру чорної металургії входять 57 підприємств, у тому числі: 7 гірничо-збагачувальних комбінатів, 3 підприємства підземного видобутку, 3 металургійних, 9 трубних і 3 коксохімічних, 2 підприємства кольорової металургії.
В області виробляється майже 30% тракторів від загальної кількості вироблених в Україні. Виробництво їх здійснюється на ВО "Південмаш".
Упродовж майже 50 років підприємство працювало над розширенням виробництва конкурентоспроможної продукції для воєнного і агропромислового комплексів. Але у зв'язку з конверсією обсяги виробництва ракетної техніки були скорочені. Маючи великі виробничі потужності, завод розпочав виробництво сучасних комфортабельних тролейбусів і трамваїв, виготовляє устаткування для переробки сільгосппродукції, мінітехніку для комунального господарства.
Продовжуються розробки в космічній галузі, де здійснюється модернізація ракетного комплексу "Зеніт", виконується українська частина міжнародних космічних проектів.
Видатні дніпропетровчани
О.М. Поль уславився не тільки відкриттям покладів залізної руди в Криворіжжі, а і як відомий краєзнавець і археолог, який досліджував природу Дніпропетровщини.ЯЛ. Новицький, відомий краєзнавець, археолог, історик, досліджував природу Великого Лугу, руїни всіх Запорізьких Січей, крім Олешківської і Кам'янської.Відоме географічне видання «Россия. Полное географическое описание нашего отечества» під редакцією В.П. Семенова-Тянь-Шанського надає опис Дніпропетровщини 1910р.
Неможливо забути про те, який неоціненний внесок зробив Дмитро Іванович Яворницький як географ і краєзнавець, досліджуючи територію Дніпропетровської області. Його фундаментальна праця «Історія запорізьких козаків» у трьох томах надає не тільки історічні відомості про існування Січей на території Дніпропетровщини, а і надає докладну характеристику природно-кліматичним у мовам, рослинному і тваринному світові Придніпров'я
Дніпропетровщино! Перлино степова, неповторна дивною красою,
В нас – твоя історія жива, наше серце повниться тобою.
Отчий мій, святий козацький краю, гордість і надія України,
З ювілеєм ми тебе вітаєм, хай про це усюди слава лине!
Твої надра - найбагатші в світі, золотом покрита вся земля,
Ти в усьому в Україні – лідер, це нам серце й душу звеселя!
Хай же щедро ниви колосяться, накують зозулі много літ!
Щиро ми тобі бажаєм щастя, земле юна й древня, як цей світ!
ІІІ.Підсумок: Отже, сьогодні ми з вами дізналися багато цікавого з історії Дніпропетровської області. Зокрема ,ми поглибили свої знання щодо географічного розташування регіону, його історичного минулого, території та адміністративного устрою. Дніпропетровщина є одним із регіонів -лідерів щодо економічного та аграрного розвитку України. Ми повинні пишатися своєю Батьківщиною і примножувати її славні діла.
Дніпропетровщина заснована 27 лютого 1932 року.
27 лютого ми відзначаємо 82-ту річницю Дніпропетровської області. Дніпропетровщина є одним із найпотужніших регіонів України . Метою нашої години спілкування є поглиблення знань про Дніпропетровську область.
Зараз Дніпропетровська область – один із найбільш економічно розвинених регіонів України. Вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту й зв’язку.
Сучасна Дніпропетровська область – важливий діловий центр незалежної України. Головним пріоритетом обласної влади на чолі з головою обласної державної адміністрації Олександром Вілкулом є основоположні цінності: фізичне й духовне здоров’я наших громадян, діти, родина, сироти, інваліди, освіта.
В Україні з давніх-давен ведеться, що хліб у хаті &‐ то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Нашу Дніпропетровщину називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут , щирі і працьовиті, вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші врожаї.
Дніпропетровська область розташована в південно-східній частині України, в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує з Харківською, Миколаївською, Полтавською, Донецькою, Запорізькою, Кіровоградською, та Херсонською областями.
Загальна площа 31,9 тис. кв.км, у тому числі землі лісового фонду становлять 190,8 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю 166,9 тис. га, а лісистість області – 6,0%. Населення області складає 3532,8тис. чоловік (на 01.01.2003). В області налічується 22 адміністративних райони, 21 місто, із них 13 міст обласного значення, 47 селищ міського типу, 1440 сільських населених пунктів.
Поверхня в основному рівнинна. На заході знаходиться дуже розчленована Придніпровська височина (висота до 209 м). У південно-східній частині в межі області заходять відроги Приазовської височини. Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка переходить в Причорноморську.
Переважаючі типи ґрунту – чорнозем та темно-каштановий, по долинах річок – луговочорноземні і відзольні грунти. Область знаходиться в межах підзони різнотравно-типчаково-ковилових степів.
Клімат – помірно континентальний. Середня температура січня становить від -5°С в південно-західній частині до -6,5°С на північному сході; липня – відповідно +23,5°С та +22°С. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм – на півночі. Термін вегетаційного періоду – 210 днів.
Головна водна магістраль – річка Дніпро. Вона перетинає територію області з північного заходу на південний схід, ділить її приблизно на дві рівні частини. Її праві притоки: Базавлук, Мокра Сура, Інгулець (з притокою Саксагань); ліві – Оріль, Самара (з притокою Вовча). Судна плавають по Дніпру і в нижній течії Самари. Водні ресурси в середній за водністю рік становлять 53,3 км3, у тому числі підземні води – 0,4 км3 (0,75%).
На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області складає 116 об'єктів загальною площею 26167 га, що становить 0,8% від її площі.
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини – вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-манезитової, каолінової, будівельної та ін.
У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.
Дніпропетровський регіон – один з найбільших промислових регіонів України. У структурі промисловості області переважне місце займають галузі важкої індустрії. Найбільший розвиток мають чорна металургія, машинобудування і металообробка, хімічна промисловість.
На території області виробляється майже 34% продукції чорної металургії України. У загальному обсязі валової продукції промисловості металургії належить 49,5%. Галузь почала свій розвиток у другій половині XIX століття. На сьогоднішній день у структуру чорної металургії входять 57 підприємств, у тому числі: 7 гірничо-збагачувальних комбінатів, 3 підприємства підземного видобутку, 3 металургійних, 9 трубних і 3 коксохімічних, 2 підприємства кольорової металургії.
В області виробляється майже 30% тракторів від загальної кількості вироблених в Україні. Виробництво їх здійснюється на ВО "Південмаш".
Упродовж майже 50 років підприємство працювало над розширенням виробництва конкурентоспроможної продукції для воєнного і агропромислового комплексів. Але у зв'язку з конверсією обсяги виробництва ракетної техніки були скорочені. Маючи великі виробничі потужності, завод розпочав виробництво сучасних комфортабельних тролейбусів і трамваїв, виготовляє устаткування для переробки сільгосппродукції, мінітехніку для комунального господарства.
Продовжуються розробки в космічній галузі, де здійснюється модернізація ракетного комплексу "Зеніт", виконується українська частина міжнародних космічних проектів.
Видатні дніпропетровчани
О.М. Поль уславився не тільки відкриттям покладів залізної руди в Криворіжжі, а і як відомий краєзнавець і археолог, який досліджував природу Дніпропетровщини.ЯЛ. Новицький, відомий краєзнавець, археолог, історик, досліджував природу Великого Лугу, руїни всіх Запорізьких Січей, крім Олешківської і Кам'янської.Відоме географічне видання «Россия. Полное географическое описание нашего отечества» під редакцією В.П. Семенова-Тянь-Шанського надає опис Дніпропетровщини 1910р.
Неможливо забути про те, який неоціненний внесок зробив Дмитро Іванович Яворницький як географ і краєзнавець, досліджуючи територію Дніпропетровської області. Його фундаментальна праця «Історія запорізьких козаків» у трьох томах надає не тільки історічні відомості про існування Січей на території Дніпропетровщини, а і надає докладну характеристику природно-кліматичним у мовам, рослинному і тваринному світові Придніпров'я
Дніпропетровщино! Перлино степова, неповторна дивною красою,
В нас – твоя історія жива, наше серце повниться тобою.
Отчий мій, святий козацький краю, гордість і надія України,
З ювілеєм ми тебе вітаєм, хай про це усюди слава лине!
Твої надра - найбагатші в світі, золотом покрита вся земля,
Ти в усьому в Україні – лідер, це нам серце й душу звеселя!
Хай же щедро ниви колосяться, накують зозулі много літ!
Щиро ми тобі бажаєм щастя, земле юна й древня, як цей світ!
ІІІ.Підсумок: Отже, сьогодні ми з вами дізналися багато цікавого з історії Дніпропетровської області. Зокрема ,ми поглибили свої знання щодо географічного розташування регіону, його історичного минулого, території та адміністративного устрою. Дніпропетровщина є одним із регіонів -лідерів щодо економічного та аграрного розвитку України. Ми повинні пишатися своєю Батьківщиною і примножувати її славні діла.
Скарби моєї родини
Мабуть найціннішим скарбом для кожного з нас є родина. Можна мати безліч хороших друзів та знайомих але тільки сім'я дає нам відчуття захищеності і потрібності на все життя, робить нас щасливими і впевненими у майбутньому. Саме в наших родинах ми отримуємо перші знання про довколишній світ, вона є основою формування особистості маленької людини.
А у дитинстві доповнюють наші уявлення про світ ще й в школі, вона стає для всіх другою родиною з люблячими і терплячими педагогами, які ведуть нас Країною знань. Єднають ці родини ще більше не лише буденні справи та навчання, а й свята, особливо ті, що називаються родинними, на які запрошуються батьки. Такі заходи, окрім позитивних емоцій від концертної програми, дарують учасникам ще й почуття єдності, яке згуртовує шкільний колектив – учнів, батьків та вчителів.
Днями в загальноосвітній школі №6 у 1-А класі відбулось саме таке традиційне родинне свято під життєствердною назвою «Скарби моєї родини», на яке завітали не тільки батьки, але й вчителі з інших шкіл міста.
Йшлося про історію свого родоводу та сімейні традиції. Отож дітки отримали поняття про сім'ю, рід, родинні традиції. . Це викликало пізнавальний інтерес до історії свого роду, сприяло розвитку творчих здібностей дітей, бажанню примножувати родинні традиції, виховувати глибокі почуття любові до батьків, почуття гордості за родичів.
На святі малеча в ігровій формі вчилася шанувати родину, разом із батьками розповідали про свої сімейні традиції. Весело танцювали, дзвінко співали, були активні в іграх та конкурсах, в яких брали участь разом з ними їхні родичі – матусі і татусі, бабусі і дідусі.
Свято, як і годиться, не обійшлося без подарунків, які за допомогою рідних діти виготовили своїми руками і подарували гостям.
Щирі погляди, неприхована радість перетворили свято на казку. Батьки мали нагоду ще раз повернутися в Країну Дитинства і насолодитися виступами своїх талановитих діточок.
Батьки учнів щиро вдячні усім тим, хто організував та завітав на свято.